Мати підійшла до його перша, бо була певна, що має більше прав на сина. З світлою, трохи наївною посмішкою вона нахилила до себе голову сина і тричі поцілувала йому губи.
— Воістину воскрес, — промовив Шаптала
Остап Шаптала. Повісті
·
Валер'ян Підмогильний
