kitobidan iqtiboslar Народна творчість. Українські побутові казки. Випуск 2

А жінка відповіла, що другий будинок можна нажити, а друге життя уже не наживеш.

— Боже, Боже, де та Правда є? А Правда: — Я попоїла й напилася, і стала в кут.

— Що, Миколо, знову тебе продають? Так тобі й треба. Та я не такий дурний, щоб тебе купити.

А юшка була нічого собі і така на смак, неначе й не із зуба від борони варена.

Солдатики хитрі на всякі витівки, бо голод — не тітка.

— Я ледве втік. Іван як Іван, але його діти ще гірші за него. Були б мене роз’їли. Нам, — каже, — з Іваном нема чого шукати.

— На цей рік мені уже буде те, що в землі, а тобі те, що зверху. — Добре, — відповіла баба. І вирішили посіяти пшеницю

Бо люди на селі були різні: добрі й не дуже, а то й зовсім злі, бо у всіх доля була своя.