Kitobdan iqtiboslar Ніч лагіднаmuallif Френсіс Скот Фіцджеральд
відповім вам, але почну здалеку, — сказав Дік. — Припустімо, Ніколь каже вам, що Ланьє захворів. Що б ви зробили в житті? Що, власне, зробила б кожна людина? Почала б грати — обличчям, голосом, словами: обличчям виражати смуток, голосом — зворушення, словами — співчуття.
не треба сприймати окрему невдачу як цілковиту поразку.
Коли байдужість виховують у собі чи просто не помічають, вона поступово переходить у порожнечу.
тепер йому важче стало відрізняти, де кінчається самозахисна безсторонність лікаря й починається якесь нове почуття холодної відчуженості.
Прагнучи позбутися болю, ми чомусь вважаємо за потрібне знову пережити те, що цей біль спричинило.
після хімічної реакції утворилась нерозкладна сполука, де атоми з’єдналися раз і назавжди — можна вилити все геть, але відокремити складники вже неможливо.
— Якщо ти закохалася, то не плач. Закохані не плачуть, а сміються.
еатральному світі найбільше пильнують браму, яка нікуди не веде,— сказав він.— Певно, тому, що немає нічого ганебнішого за ту порожнеч