ta muallif kitobidan iqtiboslar  Intermezzo

Признаюсь - заздрю планетам: вони мають свої орбiти, i нiщо не стає їм на їхнiй дорозi. Тодi як на своїй я скрiзь i завжди стрiчаю людину.
11 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
Вiн зовсiм солiдно, обдумано наче, перекусить вам горло, i в його сильних ногах, що стануть на вашi груди, буде багато самоповаги.
4 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
тiльки гiсть в життi моїм, сонце, бажаний гiсть, - i коли ти вiдходиш, я хапаюсь за тебе. Ловлю останнiй промiнь на хмарах, продовжую тебе у вогнi, в лампi, у фейєрверках, збираю з квiток, з смiху дитини, з очей коханої. Коли ж ти гаснеш i тiкаєш вiд мене - творю твою подобу, даю наймення їй "iдеал" i ховаю у серцi. I вiн менi свiтить.
3 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
я все йду, самотнiй на землi, як сонце на небi,
2 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
я зскакую з лiжка i гукаю в вiкно до зозулi: "Ку-ку… ку-ку… Добридень!.."
2 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
ти одягла землю в камiнь й залiзо, се ти через вiкна будинкiв - тисячi чорних ротiв - вiчно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землi скреготом фабрик, громом колiс, брудниш повiтря пилом та димом, ревеш вiд болю, з радостi, злостi. Як звiрина.
2 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
жах висмоктав з мене всю кров.
1 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
Так добре було б стати "нічим" — безгласним, непорушним спокоєм.
1 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
Хто дасть мені втіху бути самотнім? Смерть? Сон? Як я чекав їх часом!
1 kishiga yoqdi
Fikr bildirish
Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять
1 kishiga yoqdi
Fikr bildirish